Read, Cut & Film — комплексний метод спільної дитячої творчості, що ґрунтується на принципах сучасної європейської педагогіки й актуалізований для використання із сучасними технічними засобами. Він з’явився як природна відповідь на виклики міграції, які потребували гнучкішого підходу до адаптації та соціалізації дитини.
Він передбачає вибір історії, обговорення й виокремлення головного в сюжеті, підготовку мальованого конспекту майбутнього фільму (сторіборду), створення персонажів із паперу, зйомку покадрової анімації в стилістиці стоп-моушн і презентацію дитиною створеного нею мультфільму.
Метод працює як зі спеціальними наборами (Kits), які готують дитячі психологи, професійні редактори, художники й аніматори спеціально для проєктів Read, Cut & Film, так і «з нуля» в межах уроків з художньої творчості. У другому випадку тьютори разом з дітьми самостійно обирають історії, готують фони й персонажів, проводять зйомки та презентації, спираючись на основні положення методу.
Завдяки готовим наборам (Kits), а також сучасним технологіям (широкодоступним інструментам для зйомки та простим безкоштовним програмам для покадрової зйомки й монтажу) метод Read, Cut & Filmуможливлює отримання дитиною відчутного результату — власного мультфільму — упродовж 1–2 академічних годин або однієї-двох сесій занять у художніх гуртках.
Поєднавши сторітелінг, роботу з папером і стоп-моушн, Read, Cut & Film переводить ці традиційні творчі активності на принципово новий рівень. Розвиток навичок сторітелінгу з опорою на класичні та архетипні сюжети передбачає, що історія, переказана через створення мультфільму, стане частиною особистого досвіду дитини.
Метод розроблено для дітей 8–12 років — віку, коли гра ще залишається природною формою залучення, а мислення вже стає структурнішим. Творці методу виходять із того, що технології мають розширювати й посилювати творчі можливості дитини, а не підміняти їх генерацією результату.
Заняття за методом Read, Cut & Film можуть проходити як індивідуально, коли кожна дитина знімає власний мультфільм, так і в парах чи малих групах. Однак і за індивідуального підходу обов’язковою залишається фінальна стадія презентації знятого мультфільму — іншим дітям, тьютору (в його ролі можуть виступати й батьки). Метод добре зарекомендував себе в різновікових групах, особливо в позакласних форматах. Наявність попереднього досвіду не потрібна: для багатьох дітей це може стати першим знятим мультфільмом.
Суть методу в тому, щоб на основі запропонованого на вибір матеріалу пробудити емоції, уяву дитини, скерувати її у творчий процес і привести до кінцевого результату, який дитина може пояснити й захистити. При цьому всі матеріали (історії, фони, персонажі) та дії (обговорення, малювання, вирізання, зйомки, самопрезентація) не пригнічують креативність, а креативно розвивають її, щоб крок за кроком привести уявне до кінцевої мети — створеного мультфільму.
Усі стадії процесу, що застосовуються в Read, Cut & Film, є цілком зрозумілими й природними для дитини. Свідченням цього є те, що з другого чи третього мультфільму вмикається патерн научуваності й допомога тьютора практично не потрібна на жодному з етапів підготовки мультфільму. Як правило, до кінця зйомки третього мультфільму дитина сама може ділитися досвідом і виступати наставником для нових учасників процесу.
Як автори методу могли переконатися в тестових групах, створення власного завершеного наративу на основі запропонованої історії бажане, але зовсім не обов’язково має передувати зйомкам мультфільму. І хоча на етапі планування зйомок дитині пропонується доповнити вже підготовлений професійними аніматорами сторіборд (що мало б значно полегшити завдання визначення послідовності кадрів), діти, особливо спочатку, нерідко хочуть перестрибнути цю стадію й одразу взятися до зйомок. Відсутність чітко зафіксованого плану позначається на кінцевому результаті двояко. Декого це спонукає замислитися, що попереднє промальовування сцен допомогло б їм зробити мультфільм цікавішим, а задум — доступнішим для глядача. Але доволі часто саме в пошуку власного візуального рішення вже в процесі зйомки дитина розуміє, про що розповідає обрана нею історія й чим вона важлива особисто для неї. Компромісом є таке формулювання: сторіборд, як і будь-який план, потрібен, але іноді лише для того, щоб його порушувати, це не жорстка схема, а відправна точка.
Вільне ставлення до планування не скасовує головного принципу методу Read, Cut & Film: творчий імпульс має привести до результату, а це потребує не лише уяви, а й уміння зосереджуватися й доводити роботу до кінця. Саме на розвиток цих універсальних і корисних навичок і спрямований метод загалом.
Отже, зйомки мультфільму — це гра, яка має мету. Етапи цієї гри (дитячої роботи) не існують ізольовано: кожен крок впливає на наступний. Метод Read, Cut & Film складається з п’яти кроків.
Діти обирають із Kit або за допомогою тьютора, читають чи слухають історію, обговорюють сюжет і вчинки героїв. Розбираються, у чому конфлікт і як він розв’язується. Сенс цього етапу не стільки в точному влученні й розкритті задуму автора історії, скільки в розумінні послідовності викладених подій, мотивації героїв. На цьому етапі в дитини зароджується власна інтерпретація історії.
Діти вирішують, про що буде фільм: визначають, що вони показуватимуть насамперед, а що другорядне, на чому вони хочуть зробити акцент і які художні засоби використати. На цьому етапі створюється сторіборд — не як технічне завдання, а як спосіб домовитися про сенс і образ майбутнього фільму.
Діти створюють героїв, вигадуючи їх і малюючи або вирізаючи з готового набору, за допомогою брадсів — паперових застібок (доступні в будь-якому магазині товарів для DIY) роблячи їх рухомими й зручними для покадрової зйомки. Так у дитячих руках персонажі оживають і набувають характеру.
Водночас робота з папером і ножицями допомагає зробити історію зримою й конкретною. Саме в цей момент завдяки вже ввімкненій уяві та дрібній моториці, як правило, відбувається перехід від уявного до образного.
Після підготовки персонажів іноді потрібна коротка перерва перед зйомкою: не через складність самого вирізання, а саме тому, що на цьому етапі в дітей відбувається посилена концентрація на процесі. У тестових групах ми неодноразово бачили, як юні аніматори вигадують свої візуальні ходи, які потім втілюють у знімальному просторі та оригінальності яких позаздрили б і професійні аніматори.
Підготовка знімального майданчика є важливою частиною знімального процесу. Необхідно зафіксувати фон — локацію, де відбуватиметься дія (підготовлену професійними художниками або створену заздалегідь під керівництвом тьютора). Дитина або група знімає стоп-моушн мультфільм на смартфон, змінюючи положення персонажів на локації кадр за кадром. Сьогодні на будь-якій платформі є широкий вибір дуже якісних безкоштовних програм для покадрової зйомки.
На етапі зйомки наративна й уже закріплена в уяві дитини історія перекладається мовою кіно: обговорюються чергування крупних і загальних планів, як побудувати сцену, який задати ритм, які ефекти використати та багато іншого. (У Kits усі ці нюанси розписані в покрокових настановах для зйомок кожного мультфільму разом з рекомендаціями професійних аніматорів, але, як правило, особливо в групах молодшого віку, що працюють за методом Read, Cut & Film, розповідь про можливості кіномови лягає на плечі тьютора).
Під час вибору засобів візуального вираження особливо проявляється оригінальність дитячого бачення, і ця навичка зміцнюється буквально на очах, від мультфільму до мультфільму. Водночас відточуються соціальні навички, адже творча захопленість нерідко призводить до розбіжностей — і з тьютором, і з товаришами по знімальному процесу. Але страшні не самі розбіжності, а невміння їх розв’язати. Важливо, щоб діти навчилися їх долати, при цьому не жертвуючи власною ідеєю та баченням, з одного боку, і прагненням утриматися в межах руху до кінцевого результату — з іншого.
Сьогодні постпродакшн (монтаж на рівні перестановки шматків мультфільму, накладання музики, звуків, озвучення й навіть спецефекти) можна зробити в тій самій програмі, яку використовували для зйомки. Діти від 10 років, як правило, уже мають початкові навички роботи з простими програмами для монтажу на комп’ютері. У будь-якому разі не варто перебільшувати значення монтажу під час зйомки перших у житті мультфільмів — діти оцінюють результат зовсім не так, як дорослі.
Презентація мультфільму проходить у формі прем’єрного показу, підготовка до якого сама собою може стати окремою творчою активністю. Можна намалювати афіші, квитки на прем’єру, які потім залишаться на пам’ять. Якщо заняття проходили в групі, то кожен творчий осередок може сам представити свій фільм. Навіть якщо діти знімали за одним сюжетом, порівнювати свій фільм з тим, що вийшло в інших, — теж важлива частина «гри в режисера-мультиплікатора».
Тьютор на етапі презентації має враховувати, що для дитини middle grade важливо, щоб саме з боку дорослого пролунало, з одного боку, схвалення знятого Твору, а з іншого — оцінка її зусиль з погляду відповідності задуманого (уявного) отриманому результату. І якщо перше є абсолютно необхідним для продовження занять анімацією та творчими активностями в принципі, то друге є приводом для розмови про необхідність удосконалення навичок. Завдання тьютора тут — збалансувати свої оцінки.
Саме на цьому фінальному етапі емоційний і творчий досвід стає осмисленим, а гра (дитяча робота), доведена до кінця, приносить дитині задоволення й бажання рухатися до нових кінематографічних горизонтів.
Створення мультфільму за історією, казкою чи міфом не замінює уроки й читання, але це допомагає дитині через гру «в режисера» зробити класичні сюжети своїми. Створення анімації тут не мета, а засіб — навчитися розповідати історію, не навчаючись, а продовжуючи гратися.
Гра для дітей — це не нагорода після навчання, а його найприродніша форма. Саме через гру дитина легше опановує складні структури: сюжет, послідовність подій, причинно-наслідкові зв’язки.
Тому метод Read, Cut & Film не претендує на те, щоб навчити дітей знімати професійні мультфільми. Але він може захопити, давши й закріпивши навички створення образної аудіовізуальної оповіді через «гру в анімацію», причому через найзахопливішу її форму — аналоговий за своїм духом стоп-моушн.
Read, Cut & Film — це не вільне малювання і не жорсткий урок у заданих рамках. Діти граються, тобто «працюють» усередині заданої структури, але ухвалюють власні творчі рішення на кожному етапі. Вони не починають «з нуля», але й не механічно дотримуються інструкції.
Фільм створюється в групі. Навіть якщо зйомка індивідуальна, у дитини все одно є тьютор, на якого вона орієнтується, і передбачувана аудиторія. Саме тут водночас виникає простір для самовираження й заочного діалогу з глядачем. Частиною досвіду в груповому форматі зйомок також стають перемовини, розподіл ролей, конфлікти й домовленості. Дотик індивідуального та соціального, їхня взаємодія вбудовані в сам процес.
Розуміння дитиною історії та її підтексту відбувається через дію, створення матеріального — у цьому випадку перетворення паперового персонажа на «живого» героя. Уява зустрічається з реальним, але вони не стикаються, а одне плавно переходить в інше, абстрактне набуває конкретних рис. Папір, ножиці, вирізання, що потребує зосередженості, — це необхідна пауза після наснаги від вигаданого, своєрідний «місток» до реальності, оскільки образи абстрактні, а твори створюються руками й чітким дотриманням послідовності дій.
Зйомки в стилістиці стоп-моушн потребують концентрації та дрібної моторики. Цей процес захоплює дитину цілком буквально з перших хвилин. Автори методу зробили все, щоб полегшити дітям завдання на знімальному майданчику, розробивши в Kits фони й персонажів так, щоб порівняно з професійною перекладною анімацією дитина могла зосередитися на характері рухів персонажів і не відволікалася на технічні складнощі.
Діти з вираженою залежністю від гаджетів спершу проходять короткий період «перемикання» — їх ніби бентежить і навіть дивує те, що їм стало щось цікаво в нецифровому світі. Але ми неодноразово бачили в тестових групах, що згодом такі діти годинами захоплено знімають і не намагаються «сховатися» у смартфоні.
У Read, Cut & Film смартфон використовується лише як інструмент — камера й монтажний стіл, а загальне творче середовище дитини на цей час стає паперовим, аналоговим і спільним.
Метод Read, Cut & Film заснований на принципах, закладених у класичних працях основоположників сучасної педагогіки: Льва Виготського, Йогана Гейзінги, Джона Дьюї, Сеймура Пейперта та Джерома Сеймура Брунера
Від Йогана Гейзінги до Льва Виготського дитячі ігри (liberi ludi) розглядаються як спосіб освоєння світу, а не як відпочинок від навчання.
Метод Read, Cut & Film багато в чому відповідає ідеї зони найближчого розвитку: дитина у співпраці з іншими (батьки, тьютор, інша дитина) робить те, що наодинці поки що зробити не може.
Від Джона Дьюї до Сеймура Пейперта проводиться думка: знання виникає в процесі створення. У зміненій реальності багато хто намагається автоматично перенести цю тезу на цифровий світ. Аж ніяк не спростовуючи можливостей, що відкриваються за такого підходу, автори методу Read, Cut & Film пропонують як одну з початкових сходинок навчання закріплення навичок із втілення художнього задуму саме в аналогових форматах, як створення фундаменту для розкриття надалі потенціалу дитини за допомогою цифрових інструментів.
Як переконливо показав Джером Сеймур Брунер, людина осмислює себе через історії. Працюючи із сюжетом, дитина не лише розуміє текст, а й приміряє на себе образи й ролі, зміщує акценти, робить історію «своєю». У сучасному світі, в епоху інфляції висловлювань і контенту, що породили, хоч як парадоксально, дефіцит цінностей, автори методу Read, Cut & Film свідомо роблять наголос на історіях, які прийнято називати «витоками моралі»: міфах, казках і класичних літературних творах, похідних від них сюжетах і архетипах.
Докладніше про джерела, суперечності та розгорнуті цитати в розділі
Корені й гілки.
З 1995 року проводить п’ятиденні табори перекладної стоп-моушн анімації для дітей 8–12 років. The Ark описує свою діяльність як реалізацію права дитини на культуру (UN Convention on the Rights of the Child, Article 31).
Школярі з Франції та країн-партнерів упродовж навчального року знімають короткий фільм на задану тему за участю професійних кінематографістів. Важливий європейський приклад структурного формату: річний цикл, мережа шкіл, супровід фахівців, підсумковий показ.
Юрій Норштейн («Їжачок у тумані», «Казка казок») належить до найвизнаніших аніматорів світу. Його стилістика заснована на покадровій аналоговій мультиплікації та авторському підході
Підхід «ста мов дитини» Лоріса Малагуцці, який було адаптовано європейськими школами й культурними центрами для роботи з дітьми із сімей мігрантів і біженців в Італії, Швеції та Німеччині. Анімація тут виступає як засіб самовираження дитини, що доповнює вербальний. Дитина-мігрант входить у проєкт через візуально-руховий канал, мовна робота надбудовується над творенням, а не передує йому.
Молодіжний арт-центр у Кройцберзі, що послідовно працює з підлітками з сімей мігрантів та біженців через театр, кіно та медіа. Сучасний європейський приклад інституції, де творчість стає інструментом культурної адаптації.
Приклади системно організованих програм шкільного кіно та анімації.
Основи методології Read, Cut & Film відпрацьовувалися на тестових групах із дітей із сімей мігрантів, які опинялися в ситуації різкої зміни культурного середовища. У результаті роботи з цими фокус-групами автори дійшли таких висновків:
• Історія, яку обирають спільно для обговорення та екранізації, створює образний простір, у якому дитина може активно взаємодіяти без досконалого володіння мовою.
• Гра (дитяча робота) різко знижує бар’єр залученості.
• Зйомки в групі значно зменшують у дитини відчуття ізоляції.
• Перезбирання класичного сюжету у власний твір дає відчуття контролю й авторства, яке переходить у відчуття впевненості й залишається з дитиною надовго після зйомок.
• Презентація знятого мультфільму різко підвищує статус дитини в групі й дає відчуття впевненості у власних силах, різко зменшує відчуття дискомфорту від перебування в чужому культурному середовищі.
Висновок: метод Read, Cut & Film можна розглядати як форму psychosocial support through creative practice — підтримки через спільну творчість.